У нашому житті спілкування відіграє важливу роль. Це стосується не лише розмов між людьми, але й нашого спілкування з Богом. В одному з найзначніших уривків Біблії про любов, апостол Павло у 1 Коринтян 13 описує цю відсутню велику рису, яка має бути основним фундаментом у всіх наших відносинах.
У цьому тексті ми бачимо, що навіть якщо наша мова є красномовною, а наші вчинки вражають усіх, без любові все це втратить свою цінність. Яка ж силу придає любов тоді, коли ми спілкуємося з іншими? Це цілком простий, але глибокий аспект нашого служіння та особистого життя.
1 Коринтян 13:1-3"Якщо я говорю мовами людськими і ангельськими, але не маю любові, то я — як мідь глухо звеніти, або як цимбал, що тріщить. І якщо я маю дар пророчий, і знаю всі таємниці, і маю всю мудрість, і якщо я маю всю віру, так, що можу пересувати гори, але не маю любові, то я — ніщо. І якщо я роздам усе майно своє, і віддам тіло своє на спалення, але не маю любові, то це мені нічого не користує."
Цей уривок нагадує нам, що сама суть нашого спілкування повинна базуватися на любові. Без неї наші слова стають порожніми, а дії — безглуздими. Отже, коли ми спілкуємося з іншими, чи це в церкві, чи у повсякденному житті, ставимося до них з любов'ю і милосердям.
Існує також важливий момент: любов — це не лише емоційний стан, а й активна дія. Апостол Павло описує багато аспектів любові, які зобов'язують нас діяти правильно, навіть коли впливемо на нас негаразди. Доречним буде звернутися до уривку в 1 Коринтян 13:4-7, де описується природа справжньої любові:
1 Коринтян 13:4-7"Любов довга, любов милосердна; любов не заздрить, любов не хизується, не гордиться, не вчиняє непристойно, не шукає свого, не розгнівається, не вважає на зло; не тішиться неправдою, а радиться з правдою. Усе терпить, усе вірить, усе сподівається, усе витримує."
Коли ми відчуваємо та практикуємо таку любов, наше спілкування стає більш ясним і врівноваженим. Намагаючись жити відповідно до цих принципів, ми будуємо здоровіші відносини, наповнені миром і радістю.
У нашій церкві ми прагнемо, щоб любов стала основою всього, що ми робимо. Коли ми ділимося нашими свідченнями, молимося один за одного, чи просто спілкуємося, ми повинні пам’ятати, що любов – це головний пріоритет. Вона веде нас до розуміння і прощення, надихає до служіння і є запорукою зростання в Христі.
Отже, у своєму повсякденному спілкуванні, пам'ятайте про ці чудові істини. Нехай любов наповнює ваші серця, допомагаючи вам спілкуватися з іншими так, як того бажає Бог. Ми закликаємо вас ділитися цими думками з вашими друзями та родиною, адже любов – це те, що робить наше спілкування дійсно цінним.